Блог Наталії Коновалової: ВШАНУЙМО ПАМ’ЯТЬ КОБЗАРЯ

КОНСПЕКТ КОМПЛЕКСНОГО ЗАНЯТТЯ

«ВШАНУЙМО ПАМ’ЯТЬ КОБЗАРЯ»

ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Підготувала вихователь

Коновалова Наталія Валеріївна

ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ: ознайомити дітей з живописними полотнами Т. Шевченка, його життям та творчістю як художника. Продовжувати знайомити з поетичними та художніми творами митця. Ввести поняття: портрет, автопортрет, пейзаж, галерея. Формувати вміння виділяти засоби виразності (колорит пейзажів, мовний малюнок віршів). Вправляти дітей у створенні ілюстративного малюнка до поетичних творів Т. Шевченка, використовуючи відомі прийоми малювання акварельними фарбами. Продовжувати вчити самостійно знаходити шляхи та засоби загальної композиції малюнка, розміщення об’єктів у просторі. Збагачувати емоційно-чуттєву сферу дитини. Розвивати поетичний слух, уяву, естетичний смак, відчуття кольору, художньо-естетичні здібності, дрібну моторику та окомір. Виховувати почуття гордості за славетних людей нашої Батьківщини, прагнення більше дізнатися про своїх видатних співвітчизників.
ОБЛАДНАННЯ: репродукції картин та уривки з віршів Т. Шевченка, різнокольорові фішки до гри, аудіо запис пісень за творами Т. Шевченка, магнітофон, загадка, акварельні фарби, пензлі, щітки (зубні), жорсткий пензель, серветки, підставки для пензлів, стаканчики з водою.
МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ: створення мотивації, створення галереї картин та галереї дитячих малюнків, використання запитань, загадки, розповіді вихователя, поетичних та музичних творів, пальчикової гімнастики, гімнастики для очей, дидактична гра.
ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: проведення бесід, ознайомлення з портретом Т. Шевченка , читання художніх творів, розгляд ілюстрацій.

ХІД ЗАНЯТТЯ
Створення мотивації: пропозиція вихователя відвідати галерею живопису у груповій кімнаті.
Діти роздивляються репродукції картин Т.Г. Шевченка.
- Ці картини написала людина, яка жила дуже давно. Але завдяки своєму талантові її пам’ятають, шанують, захоплюються її життям та творчістю люди й зараз. Про цього видатного чоловіка наступна загадка:
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшануймо пам’ять... (Шевченка)
- Чи бачите серед портретів людей портрети Т. Г. Шевченка?
- Як виглядає Тарас Шевченко у молоді роки? Який має погляд? (задумливий)
- Як змінився з роками? Чи змінився його погляд?
- Як вважаєте, про що думав Тарас Шевченко?
- Чи знаєте ви, що це власні автопортрети Тараса Григоровича Шевченко? (введення поняття: автопортрет) Що всі ці портрети та пейзажі написав саме Тарас Шевченко?
- Чи подобаються вони вам?
- Як вважаєте, чому саме на початку весни ми кожен рік згадуємо Тараса Шевченка?
- Сьогодні, хочу розповісти про Тараса Шевченка не тільки як про видатного поета, який перший писав українською мовою, а й як про видатного художника, який в свій час став яскравішим художником України.

Розповідь вихователя: «Народився майбутній поет та художник 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту (нині Черкаська область) в сім’ї селянина-кріпака. Через два роки родина переїхала до села Кирилівка. Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Батька його звали Григорій Іванович, а мати – Катерина Якимівна. Жили вони дуже бідно, щоб прогодувати родину, багато працювали, а сім’я була чималенька – п’ять сестричок Тараса і два братики. Старша сестра Катерина була Тарасові за няньку. Вона доглядала менших дітей, годувала їх, коли батьки працювали на панському полі. Тарасик дуже любив свою сестру, слухався її. Він усім цікавився, сам навчився писати, читати і малювати. Дуже любив природу. А ще Тарас любив слухати казки і пісні. Прийде бувало мати з роботи, а він до неї горнеться, просить казку розказати, пісню заспівати. А ще більше любив Тарас розповіді старого діда Івана Шевченка. У дев’ять років малий Тарас залишився без матері. Життя в сім’ї стало нестерпним, коли батько одружився з вдовою, яка мала трьох своїх дітей. Хлопчина змушений був терпіти знущання лихої мачухи. В одинадцять років став Тарас круглим сиротою. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Змалку в Тараса прокинувся талант художника. Це було не звичайне дитяче захоплення. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де міг: на стінах, на дверях, на папері. За свідченнями самого Шевченка, малювати він почав з раннього дитинства – «хрестиками й візерунками з квітами» обводив в саморобному зошиті. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у пошуках вчителя. Був він за наймита, в обов’язки якого входило рубати дрова, носити школярам воду; терпів знущання вічно п’яного дяка. Після декількох років поневірянь він стає слугою пана П. Енгельгардта. Однак любов до малювання не покидає Тараса. Одного разу пан з панею поїхали на бал. Скориставшись їхньою відсутністю, хлопець засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платона, на чому був спійманий і жорстоко побитий. Але ця подія не пройшла безслідно: пан захотів мати власного художника і віддав «козачка» на чотири роки до живописця В. Ширяєва. Стверджують, що саме тоді Тарас, почав складати і свої перші поезії. Але справжній талант не буває не помічений. Поступово Тарас знайомиться з талановитими художниками – І. Сошенком, К. Брюлловим, В. Жуковським та іншими. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва і за 2500 крб. викупили Тараса у поміщика. Шевченко навчається у Петербурзької Академії мистецтв, він закінчує її із срібною медаллю, одержавши звання «вільного художника». Своїм фахом Т. Шевченко вважав саме малярство. Відомо понад 1000 його творів образотворчого мистецтва. Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все життя зберіг любов до дітей. Своє сердечне ставлення до дітей висловив у багатьох поетичних та образотворчих творах. Одним з найкращих дарунків для дітей серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка була остання його книжка – «Букварь южнорусский» (1861) – посібник для початкового навчання. Це перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою. Услід за «Букварем» письменник мріяв написати ряд підручників для початкової школи, однак передчасна смерть не дала йому здійснити свої задуми. 10 березня 1861році Т. Г. Шевченка не стало».

Розгляд портретів «Портрет невідомої в блакитному вбранні» та «Портрет дітей В. М. Рєпніна»
- Давайте, розглянемо ці картини художника. До якого жанру вони відносяться? (закріплення поняття: портрет)
- Якими зображує людей Т.Г. Шевченко на портретах?
Розгляд картин «Циганка-ворожка» та «Катерина»
- Чи є схожі люди на цих картинах?
- Так, молодці, це його сестра Катерина?
- Якою зображена Катерина на картинах «Циганка-ворожка» та «Катерина»?
- Що говорить про те,що вона бідна? (босі ноги)
- До якого жанру відносяться картини «Форт Кара-Бутак», «Почаївська лавра з Півдня», «Хутір на Україні»? (закріплення поняття: пейзаж)
- Які кольори переважають у цих пейзажах? (теплі)
- На що схожі картини? (на старовинні фотографії)
- Що в картинах Т. Г. Шевченка вам подобається найбільше?
- А зараз давайте спробуємо пов’язати вірші та картини Тараса Шевченка, знайти асоціації у віршах з певними кольорами:
Гра «Якого кольору вірш» ( гра з різнокольоровими фішками: відповідно до рядків вірша діти обирають фішку відповідного кольору та пояснюють свій вибір)
Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Тече вода із – під гаю
Та по – під горою.
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою.
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялася
Дівчина – дитина.
Сонце заходить
Гори чорніють,
Пташечка тихне,
Поле німіє.
Фізкультхвилинка ( за віршем Т. Шевченка «Тече вода з-під явора) з використанням веселої пісні за словами вірша.
Вихователь звертає увагу на тоновані аркуші паперу, на яких вже зображена частина пейзажу. Мотивація до продуктивної діяльності:
- Чи подобаються вам вірші Т. Г. Шевченка?
- Чи постають у вашій уяві відповідні малюнки?
- Тож давайте вшануймо пам’ять великого Кобзаря своїми ілюстраціями до його творів для дітей.
Діти обирають тонований папір за бажанням.
Вихователь пропонує замружити очі й послухати уривки з творів Тараса Шевченка та уявити малюнок до рядків вірша.
«Тече вода з-під явора»
Тече вода із – під гаю
Та по – під горою.
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою.
«Зацвіла в долині»
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялася
Дівчина – дитина.
«Встала весна»
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила.
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
«Дивлюся, аж світає»
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Пальчикова гімнастика «Сонячні промені» (руки схрестити і підняти вгору, широко розвести пальці)
Діти виконують ілюстративне малювання під тихе звучання пісень за творами Т. Шевченка «Тече вода з-під явора» і «Зоре моя вечірняя»
Вихователь нагадує технічні прийоми малювання, використовуючи запитання, вказівку, частковий показ під час індивідуальної допомоги дітям.
По закінченні малювання діти створюють галерею дитячих малюнків. Дають оцінку малюнками товаришів.
Підсумок заняття. Рефлексія:
- Що нового ви дізнались сьогодні про Тараса Шевченка?
- Які його картини сподобались найбільше?
- Чи отримали задоволення від виконання ілюстрацій до його віршів?

Публікація в журналі БВДС http://natalikonovalova.blogspot.com/2016/12/blog-post.html