Ці поради стануть у нагоді батькам, які вважають, що дитину потрібно не тільки вдягати, годувати,облаштовувати її оточення матеріальними благами й забезпечувати батьківською опікою. Звичайно це важливо для зовнішнього комфорту дитини, але й є комфорт внутрішній: дитячі переживання, емоції, інтереси й здібності, які треба своєчасно помітити, підтримати й розвинути. Тобто створити умови для того, щоб ваш малюк став у майбутньому впевненою й щасливою людиною.
До вашої уваги поради американських психологів Дж. Сміта й Дж. Гауена та авторів системи сімейного виховання Нікітіних.
СТВОРІТЬ ДИТИНІ НАЛЕЖНІ УМОВИ
( з книги американського психолога Дж. Сміта) :
1) умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості можливості в будь-яку хвилину діяти з ними;
2) умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;
3) психологічні умови, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.
ДОПОМОЖІТЬ МАЛЮКОВІ В РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ
( рекомендації американського психолога Дж. Гауена)
1. Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде на¬лякана власними відкриттями.
2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляй¬те співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.
3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запи¬тання, навіть якщо вони здаються дикими і абсурдними. Пояс¬нюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібні час, терплячість. Дитина по¬винна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.
4. Давайте дошкільняті можливість побути одному і до¬зволяйте, якщо він того хоче, самому займатися своїми справа¬ми. Надлишок опіки може пригальмувати його творчість. Ба¬жання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може інколи сприйматися як «порушення кордонів» особистос¬ті.
5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартос¬тей, не обов’язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх но¬сіями. Таким чином, її саму, в свою чергу, будуть цінувати інші.
6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.
7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб ви¬ражати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.
8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби — якими б невда¬лими вони не були. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.
9. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом» і часом покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогід¬ніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.
10. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допо¬магаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спря¬мувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ДОРОСЛИХ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІГОР З ДІТЬМИ
(з досвіду сімейного виховання Нікітіних)
1. Грайте разом з дитиною.
2. Гра повинна приносити радість і дитині, і дорослому. Кожний успіх дитини – це і її, і Ваш успіх.
3. Намагайтеся зацікавити дитину грою, а не примушуйте її грати.
4. Дайте можливість дитині виконувати завдання гри самостійно або з незначною Вашою допомогою за необхідності. Майте терпіння не підказувати, почекайте, дитина має подумати і самостійно знайти відповідь або свої помилки.
5. Обов’язково починайте з посильних для дитини завдань, щоб на початку дитина змогла відчути успіх і хотіла працювати далі.
6. Якщо дитина не може впоратись із завданням, найімовірніше, Ви переоцінили рівень її розвитку. Зробіть перерву, а за деякий час почніть з більш легких завдань. Краще, якщо навіть сама дитина буде вибирати завдання з огляду на свої можливості.
7. Не підганяйте дитину під час гри.
8. Емоційно наповнюйте гру цікавим казковим сюжетом. Разом з дитиною придумуйте назву, характер, поведінку, звички різним іграшкам.
9. Більше хваліть дитину за успіхи в грі і підбадьорюйте у випадку невдачі.
10. Будьте емоційними, грайте разом з дитиною із задоволенням
До вашої уваги поради американських психологів Дж. Сміта й Дж. Гауена та авторів системи сімейного виховання Нікітіних.
СТВОРІТЬ ДИТИНІ НАЛЕЖНІ УМОВИ
( з книги американського психолога Дж. Сміта) :
1) умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості можливості в будь-яку хвилину діяти з ними;
2) умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;
3) психологічні умови, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.
ДОПОМОЖІТЬ МАЛЮКОВІ В РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ
( рекомендації американського психолога Дж. Гауена)
1. Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде на¬лякана власними відкриттями.
2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляй¬те співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.
3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запи¬тання, навіть якщо вони здаються дикими і абсурдними. Пояс¬нюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібні час, терплячість. Дитина по¬винна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.
4. Давайте дошкільняті можливість побути одному і до¬зволяйте, якщо він того хоче, самому займатися своїми справа¬ми. Надлишок опіки може пригальмувати його творчість. Ба¬жання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може інколи сприйматися як «порушення кордонів» особистос¬ті.
5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартос¬тей, не обов’язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх но¬сіями. Таким чином, її саму, в свою чергу, будуть цінувати інші.
6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.
7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб ви¬ражати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.
8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби — якими б невда¬лими вони не були. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.
9. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом» і часом покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогід¬ніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.
10. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допо¬магаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спря¬мувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ДОРОСЛИХ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІГОР З ДІТЬМИ
(з досвіду сімейного виховання Нікітіних)
1. Грайте разом з дитиною.
2. Гра повинна приносити радість і дитині, і дорослому. Кожний успіх дитини – це і її, і Ваш успіх.
3. Намагайтеся зацікавити дитину грою, а не примушуйте її грати.
4. Дайте можливість дитині виконувати завдання гри самостійно або з незначною Вашою допомогою за необхідності. Майте терпіння не підказувати, почекайте, дитина має подумати і самостійно знайти відповідь або свої помилки.
5. Обов’язково починайте з посильних для дитини завдань, щоб на початку дитина змогла відчути успіх і хотіла працювати далі.
6. Якщо дитина не може впоратись із завданням, найімовірніше, Ви переоцінили рівень її розвитку. Зробіть перерву, а за деякий час почніть з більш легких завдань. Краще, якщо навіть сама дитина буде вибирати завдання з огляду на свої можливості.
7. Не підганяйте дитину під час гри.
8. Емоційно наповнюйте гру цікавим казковим сюжетом. Разом з дитиною придумуйте назву, характер, поведінку, звички різним іграшкам.
9. Більше хваліть дитину за успіхи в грі і підбадьорюйте у випадку невдачі.
10. Будьте емоційними, грайте разом з дитиною із задоволенням
Немає коментарів:
Дописати коментар