ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТ-КАРТ У НАВЧАЛЬНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ

МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ З ПИТАННЯ:
«ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТ-КАРТ У НАВЧАЛЬНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ»

Підготувала вихователь
Коновалова Наталія Валеріївна

МЕТА: пошук нових форм роботи з дітьми старшого дошкільного віку по ознайомленню з природою; ознайомлення  зі способом використання інтелектуальних карт за методикою Н. Гавриш; забезпечення реалізації засад інтегрованої освіти у закладі дошкільної освіти.
ЗАВДАННЯ: сприяти розвитку пізнавальної, мовленнєвої, художньо-продуктивної діяльності дітей шляхом використання інтелект-карт; формувати життєву компетентність кожного малюка; збагачувати досвід активної участі дитини у взаємодії з однолітками та дорослими у навчальній діяльності.
ПРИСУТНІ: педагогічний колектив ЗДО № 9 «Десняночка»
ДАТА ПРОВЕДЕННЯ: 15.02.2018 року
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: музична зала
ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: 13.20
ОБЛАДНАННЯ: інтелект-карти з відповідним ілюстративним матеріалом за темами: «Дикі тварини», «Свійські тварини», «Овочі (фрукти)», «Пори року», «Комахи», схематичні зображення інтелектуальної карти для педагогів, 7 наборів інтелект-карт з теми «Рослини», тарілочки, ілюстративний матеріал до заняття «Чому весна стала зеленою».
ПІДГОТОВКА ДО МАЙСТЕР-КЛАСУ:
1.    Підібрати методичну літературу, опрацювати її.
2.    Продумати мету, завдання, скласти план і хід майстер-класу.
3.    Надрукувати хід, підготувати практичний матеріал для педагогів.
4.    Підготувати обладнання.
5.    Скласти список методичної літератури до майстер-класу.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

1. І ЧАСТИНА – ОРГАНІЗАЦІЙНА:
    1.1. Вступне слово.
    1.2. Вправа «Мозковий штурм».
2. ІІ ЧАСТИНА  – ІНФОРМАЦІЙНА :
    «Характерні риси та правила побудови інтелект-карти».
3. ІІІ ЧАСТИНА – ПРАКТИЧНА:
    3.1. Тренінг по складанню інтелект-карти «Рослини».
    3.2. Цікаве для малят.
4. РЕФЛЕКСІЯ.

 ХІД ЗАХОДУ:

 І. Вступне слово:
– Вітаю Вас, шановні колеги! Сьогодні пропоную Вам познайомитись з цікавим, на мою думку, новим та творчим комбінованим методом навчання дітей, який отримав назву «метод використання інтелектуальних карт». Свій майстер-клас хочу розпочати зі слів педагога В. Давидова:

Не забезпечуйте дітей готовими формулами, формули

– порожні; збагатіть їх образами та картинками, на 

яких видно єднальні зв’язки. Не обтяжуйте дітей

 мертвим тягарем фактів, навчіть їх прийомів і

способів, які допоможуть їм осягти це.
В. Давидов.
«Заповіді розвивального навчання»

Вправа «Мозковий штурм»
– Для того, щоб наша спільна робота була цікавою, пропоную Вам самостійно визначити за схемами назви інтелектуальних карт. Зверніть увагу, що деякі інтелектуальні карти мають підказки-символи.
  Вихователі визначають назви (теми) інтелект-карт. До інтелект-карт, які залишились, даю підказки-назви на вибір. Учасники обґрунтовують свої відповіді.

ІІ. Характерні риси та правила побудови інтелект-карти.
– Давайте з’ясуємо, що представляють собою інтелект-карти, та, яка методика їх використання в роботі з дошкільнятами.
   Інтелект-карта – це діаграма, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв’язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї  (демонструю та пропоную розглянути схему інтелект-карти для педагогів).

  Англійський психолог, відомий дослідник із проблем інтелекту, психології навчання і проблем мислення Тоні Бьюзен значно спростив техніку побудови інтелект-карт для дітей, а також зробив їх такими, що будуються навколо центральної думки або проблеми. Саме така технологія вперше була представлена світу  весною 1974 року у його книзі «Супермислення».
   Інтелектуальна карта – це структурно-логічна схема, в якій у радіальній формі відображаються зв’язки ключового поняття, що розташовується у центрі, з іншими поняттями цієї теми (проблеми), та становить з ними нерозривну єдність. Така карта дає можливість зрозуміти міжсистемні зв’язки кожного поняття, вони стають для того, хто навчається, наочними, очевидними. Інтелект-карта складається за активної участі дітей на їх очах, охоче дітьми коментується, багаторазово удосконалюється та доповнюється. (пропоную розглянути зображення заповнених інтелект-карт, даю відповіді за запитання за їх змістом).

   Н. Гавриш пропонує складати прості інтелектуальні карти з  середньої групи, щоб у наступному навчальному році, їх можна б було оглянути з цими самими дітьми, проаналізувати, доповнити чи навіть суттєво змінити.
   Метод інтелектуальних карт можна зарахувати до класу комбінованих методів навчання. Адже сама карта є наочним засобом, оскільки наявно показує дітям взаємозв’язки понять теми, основні логічні блоки, містить малюнки, картинки. Проте складання карти відбувається у процесі обговорення, полілогу, в якому діти як співрозмовники обмінюються думками, міркуваннями, висловлюють пропозиції, варіанти відповідей.
  З нашими дітками,  використовую інтелект-карти на заняттях по ознайомленню з рідною природою. Як Ви переконались, вони бувають різні. Але для всіх інтелект-карт є спільні правила побудови (демонстрація на схемі):

   1. Об’єкт уваги (узагальнююче поняття) зосереджений у центральному образі.
  2. Основні природні об’єкти (теми), пов’язані з узагальнюючим поняттям стрілочками, які розходяться від центрального образу.
  3. Другорядні ідеї також розташовані на схемі й зв’язані з ключовими словами за допомогою розширених стрілок.

   4. За необхідності,  на схемах використовується ряд стрілочок, які означають поступові зміни ( алгоритм дій) в стані природного об’єкта, що розглядається.
   До інтелект-карти є набір предметних картинок, які діти розташовують в певній послідовності на протязі одного або кількох занять. Такий комплект отримав назву «Логічний конструктор» ( демонстрація набору).
   Робота з інтелект-картою відбувається у два етапи.
  Етап перший – підготовчий. Включає в себе складання інтелект-карти. За змістом освітніх завдань до вікової групи спочатку з’ясовую, які елементи становитимуть інтелектуальну карту, що буде складатися на занятті, відповідно роблю заготівки, готую демонстраційний та роздатковий матеріал, виготовляю відповідні схеми.
  Етап другий – використання логічного конструктора на занятті.

  Робота зі схемою відбувається за логічними кроками:
1. Перший крок – термінологічний: зосереджую увагу  дітей на ключовому слові, разом з дітьми формуємо понятійне поле ( узагальнююче поняття та слова-назви природних об’єктів). Заповнюємо центральне коло та стрілочки-стежинки. Кожна стежинка закінчується словом,  логічно пов’язаним із ключовим (назва об’єкту)
2. Наступний крок – художньо-лексичний: уточненнюю значень слів-понять, вправляю дітей у складанні словосполучень, фраз, розширюю  кругозір дітей. Впродовж заняття схема доповнюється, перше коло слів розростається,  збільшується  за рахунок уточнень, відповідно на схемі розташовуються нові зображення. Діти отримують вказівку щодо правильного розташування зображень. Тобто, дитина вправляється в орієнтуванні на схемі, розвивається слуховий, зоровий та руховий аналізатори, відбувається зосередження уваги, стимулюється сприймання та мислення.
3. Третій крок – руховий, коли  відчувається потреба задіяти рух для збереження загального ритму, темпу заняття, використовується тематична фізкультхвилинка.
4. Останній крок заняття має бути зорієнтованим на створення спільного кінцевого продукту: діти об’єднуються спільною діяльністю.  На цьому кроці на схемі відображуються другорядні ідеї, які пов’язані з ключовими поняттями за допомогою збільшених стрілок.
   Дошкільнята сприймають цілісний образ, створений за допомогою інтелект-карти, що сприяє легкому, невимушеному його запам’ятовуванню. У такий спосіб діти поступово можуть навчитися «читати» слова без спеціального навчання. Відтак схема стає живою, наочною, а сам процес її складання надає жвавості заняттю динамічного та діалогічного характеру. 

ІІІ. Тренінг по складанню інтелект-карти «Рослини».
Учасникам майстер-класу пропонується зайняти місця біля столів з елементами логічного конструктора, вони отримують інтелект-карти «Рослини».
– Коли діти вперше на занятті побачили цю інтелект-карту, то виразили своє здивування словами: «Ух-ти,  який робот!!!». Попрацювати з цим «роботом» пропоную і Вам.
Запитання для педагогів:
– Як, Ви,  вважаєте, з якого зображення почнемо складання інтелект-карти? Назвіть узагальнююче поняття. (рослини)
– Зверніть увагу, на схемі є ще одне коло. Воно більше за розміром, тобто це поняття ширше, складається з трьох частин. З якими наступним поняттями ознайомляться діти? (дерева, кущі, трави – це рослинні родини).
– Наступним завданням для дітей, буде вправа по розташуванню предметних зображень дерев, кущів та трав та пригадування їх назв. Виконайте це завдання і Ви. (дидактична гра «Добери рослинну родину» )

– Розгляньте схему та картинки, що залишились. Ваші пропозиції щодо наступних дій з нею? (пропозиція до розташування рослин за порами  року)
– Так, можна ознайомити дітей з тим, що рослини найбільше реагують на зміни пір року, як впливають на їхній стан. Можна пригадати, як прикрашають рослини землю в різні пори року й розташувати ланцюжок цих змін.
– Можна викладати зображення від любої пори року, головне, зберегти їх послідовність.
– Як Ви помітили, на схемі «Рослини» є два ланцюжки стрілок поступовості змін. Один ланцюжок ми щойно заповнили, але є інший алгоритм: з маленькими та великим колами чорного кольору. Це шлях розвитку рослини.
– Спробуйте  виростити молоду рослину з насінини й встановіть ланцюжок розвитку на схемі. ( дидактична вправа «Шлях розвитку рослин»).

– Ось й з’явились нові молоді паростки!
– Залишилось доповнити верхнє коло символами.  Що вони означають? Так, це те, що потрібно рослинам для життя: волога, тепло світло. 

– Інтелект-карта «Рослини» готова. Це моє бачення ознайомлення дітей з цією темою. Ви можете скласти свою карту, так як Ви вважаєте.
Цікаве для малят.
– Для того, щоб підтримувати інтерес дітей до складання інтелект-карти, протягом заняття, діти отримують нові цікаві знання. Викладання відбувається після ознайомлення з новим: розглядають таблицю рослинних родин, ознайомлюються з призначенням кореня першоцвітів та появи умов росту для рослин на весні, складають ланцюжок розвитку листочка, визначають значення рослин для всього живого. (демонстрація матеріалу до заняття).

– Молоду рослину вирощують після прослуховування розповіді «Від яблука до яблуні».
    Розповідь «Від яблука до яблуні» ( з показом тематичної ілюстрації) «В одному лісі росла велика яблуня. Яблука на ній були соковиті й солодкі. Одного разу восени з яблуні впало дуже стигле яблуко й покотилося вниз з пагорбка до пологої  галявинки. Поки яблуко падало й котилося, воно тріснуло. Разом із соком з яблука випала маленька насінина. Випала й залишилась серед трави на галявині.
   Прийшла зима, насінина міцно спала під снігом всю зиму. Навесні її розбудив струмок і насінина відчула, що в ній з’явилась нова сила. Це пробудився паросток. Спочатку з насінини в землі виросло маленьке коріння, а потім до весняного сонечка потягнулись два перших листочка.
   Молодий паросток ставав все більше. Протягом літа він виріс, з’явились тоненькі гілочки, зашелестіли молоді листочки.
   Пройшло кілька років. З паростка на галявині розрослась молода й міцна яблунька. Навесні вона вкрилася білими квітами. А восени дозрів перший врожай яблук, таких самих соковитих й солодких, які росли на старій яблуні»

VI. Рефлексія.
Використання інтелект-карти дуже допомагає в роботі на закріплення та уточнення знань дітей, вона є своєрідним посібником для узагальнення, обговорення та підведення підсумків. Наявність інтелект-карти допоможе швидко та цікаво відновити дитині забуті знання.
   Особливого значення застосування карт набуває на заняттях інтегрованого типу – ключове слово схеми становить смисловий стрижень, навколо якого і відбувається об’єднання різних видів діяльності та галузей знань.
   Також готова інтелектуальна  карта значно полегшує планування, тобто визначення змісту навчально-пізнавальної діяльності дітей.
   Інтелектуальні карти на 10-15% покращують запам’ятовування та обробку інформації дитиною, унаочнюють матеріал, що пропонується до вивчення та засвоєння, є своєрідною технікою мислення та засобом розвитку особистості.
   Особливо важливим є те, що інтелект-карти винятково корисні для дітей із «нездатністю» з тієї чи іншої причини до навчання. Тобто, такі структурно-логічні схеми є однозначно ефективним методом в інклюзивній освіті.
   Як зазначає Тоні Бьюзен, інтелект-карти «підвищать Вашу компетентність, внесуть у Ваше життя більше радості, впорядкованості та задоволення».
– Дякую Вам, шановні колеги, за активну участь та плідну роботу!

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1.   Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)/Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук. ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
2.    Гавриш, Наталія.  Інтегровані заняття : Методика проведення. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»). – Бібліогр.: с. 127.