19 листопада 2017 р.

ОСІНЬ У ЛІСІ

КОНСПЕКТ КОМПЛЕКСНОГО ЗАНЯТТЯ 
«ОСІНЬ У ЛІСІ»
З ПРІОРИТЕТОМ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗПР

 Підготувала вихователь
Коновалова Наталія Валеріївна 
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ: розширювати загальне уявлення дітей про диких тварин на основі таких ознак: самостійно здобувають їжу, захищаються, будують житло. Ознайомити з життям диких тварин рідного краю восени за допомогою оповідання пізнавального змісту. Навчати розуміти відмінності між тваринами: хижими і травоїдними. Пояснити, що в природі немає корисних і шкідливих тварин, що місце знаходження диких тварин залежить від наявності корму і схованки від небезпеки. Поповнити словник дітей словами назвами житла диких звірів та узагальнюючими словами. Підтримувати і розвивати у дітей стійкий інтерес до світу диких тварин; вміння порівнювати їх, виділяючи основні ознаки; мовно-мислительну діяльність, різні види сприймання. Виховувати усвідомлення необхідності додержуватися правил бережного поводження з тваринами.
ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: спостереження за змінами в природі восени, за  поведінкою птахів і комах, розгляд ілюстрацій до теми заняття.    
ОБЛАДНАННЯ: логічна схема «Дикі звірі» на кожну дитину з відповідними зображеннями ,загадки про диких тварин, оповідання К.Малицької «Осінь у лісі», ілюстрації з зображенням лісу восени, предметні картинки з зображенням диких тварин, їх «будинків», предметні ілюстрації до гри «Кому що дамо», ілюстрації з осіннім та зимовим пейзажами та фігурки зайчиків і білочок для проведення досліду, ілюстрації з зображенням підготовки людей до зими, мікрофон.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Проведення психогімнастики: ( за віршем О. Ковальчука «Вранішнє сонечко»)  

Зранку у віконечко
Зазирнуло сонечко,
(діти нахиляють голову, посміхаючись.)
Мило посміхнулося,
(нахиляють голову праворуч – ліворуч.)
Щічки доторкнулося.
Промінцем погладило.
(гладять свої щічки.)
«Не сумуй», – порадило,
( малюки гладять руки дітей, що стоять поруч.)
День, що розпочався,
Щоб у тебе вдався.
(плескають у долоні)

Створення мотивації: пропоную здійснити цікаву подорож, а куди саме діти дізнаються, створивши схему-перепустку за відгадками до наступних загадок:

 Я вухатий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуха,
Я усіх-усіх боюся.                    (зайчик)
По гілках вона стрибає.
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто, оченята
Хто це? Спробуй відгадати       (білка)
Вона руденька, ще й хитренька
Не велика й не маленька.
Вона – вовчику сестричка,
А зовуть її ...                             (лисичка)
Ходить хмуро між дубами.
Хижо клацає зубами
Весь, як є – жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся ось, примовк,
Грізний звір цей, звісно...         (вовк)
В мене шубка з колючок,
В мене сіра спинка.
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі – намистинки.                     (їжак)

    Після відгадування загадки діти  виставляють ілюстрації звірів навколо кола зі стрілками за логічною схемою «Дикі звірі»
–  Про кого загадки? Які ці тварини?  Чому їх називають дикими?
Виділення першої ознаки диких тварин – місця мешкання:
–  Де живуть дикі тварини? ( розташування ілюстрації з зображенням лісу в центральному колі схеми). Діти обирають «ліс» серед двох запропонованих зображень: «ліс» та «будинок».
–  Яких диких звірів ви ще знаєте? (доповнення схеми зображенням звірів)
   Обговорення особливостей зовнішнього вигляду та пристосувань до умов життя  у диких тварин: дидактична вправа «Портрет тварини»  
( з використанням предметних ілюстрацій  та запитань)
–  Які особливості зовнішнього вигляду має? Як ці особливості допомогли пристосуватися до умов середовища? Як здобуває їжу?
Ознайомлення дітей з поділом тварин за способом живлення:
Дидактична вправа «Кому що дамо»
(предметні ілюстрації ).
Розповідь вихователя про поділ диких звірів на три групи за способом живлення: травоїдні, хижі, всеїдні. «Одні тварини їдять листя і траву. Вони так і називаються – травоїдні. Зайці дуже полюбляють обгризати кору дерев і кущів. Просто життя собі іншого не уявляють. Білки й миші теж гризуть усе, що можуть згризти – гриби, шишки, корінці різні. А от вовк, лисиця – хижаки. Вони не пасуться на траві й не гризуть кору. Вони полюють на інших тварин. Ведмідь теж хижак. Але полює він не так часто. Та якщо натрапить на малинові хащі – їсть ягоди. А як знайде гніздо диких бджіл – із превеликим задоволенням буде їсти мед. Може шукати гриби, викопувати корінці рослин. Тому він всеїдний.»
   Вихователь пропонує умовні позначки: «м'ясо з кісточкою» та «травичку». Діти розташовують їх на стрілочках схеми, позначаючи спосіб живлення кожної тварини.
Показ ілюстрації із зображенням осіннього лісу:
–  Чи змінюється життя лісових мешканців восени? Як? Чи готуються вони до зими? ( прикріплення ілюстрації «Осінь» до стрілки вверху схеми) Діти обирають «осінь» серед інших зображень пір року.
Потрапляють до осіннього лісу.
Читання уривку з оповідання К.Малицької «Осінь у лісі»(у супроводі ілюстрацій)

   Найбільше готуються до зими лісові звірята. Ведмідь, цей найбільший володар наших борів, вишукує місце в глибокому яру, захищеному від холодного північного вітру, закритого від снігу густим галуззям дерев. Назносить він там зів’ялого листя, щоб не було вогко і твердо. Тут засне він на зиму й не розбудиться аж до весни, тепла шерсть захищає його від морозу, а виживе, власне, за рахунок придбаного восени жиру. Тепер-то йому важко ходити, але навесні стане худий і легкий.
   Вовкам восени теж добре ведеться. Молодої звірини багато, є на що полювати. Про зиму вони не дбають, спати, як ведмідь, не думають. Коли прийде біда, голод, збереться їх громада й піде грабувати людське добро, але взимку прийдеться їм не раз добре голодом поморитися.
   А найкращий лісовий розбійник, рудий лис, вже заздалегідь забезпечується на зиму. Мудрий він і запопадливий, а любить вигоду, тому гребе собі нору в землі глибоко, де мороз йому не надокучить, вітер не досягне. Нора простора й безпечна, бо входів до неї багато, душно там.
   Козулі та олені не журяться про зиму. Ані збирати сіно, ані громадити листя вони не можуть, але знають добре, що під снігом залишиться мох й що його буде можна вигребти ратицями. І часто залишають люди в лісі або під лісом копиці сіна, тож буде чим взимку поживитися без труднощів.
   Іншої думки запопадлива білочка. Цілу осінь працює вона пильно та раз-по-раз зносить смачні горішки до своєї комори. А на зиму ще шишки на деревах залишаться. І вони теж білочці пригодяться, якщо горішків не вистачить.
   Їжак риє собі між корінням дерев глибоку нору, захищену від вітру й снігу і добре вкриту від лісових розбійників. Там мохом і листям стелить він собі восени м’якеньке лігво й засинає смачно на цілу зиму.
   До лісових мешканців належить і дикий кабан. Не дбає він про те, щоб на зиму придбати наживу, а восени, коли внадиться на поле, засаджене картоплею, наробить людям великої шкоди. В лісі живиться жолудями, корінцями, а взимку не раз добре відчуває голод. І про лігво він не дуже дбає, бо густа щетина і груба шкіра оберігає його від морозу.

Фізхвилинка 

Лапки вгору, вгору вушка –                             підняти руки до голови,
Скачуть зайці по доріжках                               зробити вушка.
Раз, два, три, чотири, п’ять                              стрибки на обох ногах
Люблять зайчики стрибать.
На городі рвем морквину                                 нахиляються, імітуючи
Кладемо її в корзину.                                       виривання моркви
Раз-два, раз-два
Дуже дружна в нас сім’я.                                  взятися за руки

Дидактична гра «Люди і тварини: як готуються до зими?»
 –  Порівняйте як готуються до зими люди та тварини.
  Показ ілюстрації із зображенням підготовки людей до зими, а діти пригадують, які тварини виконують подібні дії (заклеювання вікон (утеплення житла); консервування фруктів та овочів (заготівля запасів), вдягання більш теплого одягу ( заміна хутра)).
–  Хто із звірів готує на зиму собі будиночки?
–  Хто запасається на зиму?
–  А як готуються до зими зайці?
–  Хто взимку спить?
Проведення досліду: «Яким зайцю та білці легше сховатись у зимовому лісі» ( роблять висновок: заміна хутра – засіб маскування: допомагає рятуватись від ворогів).
Дидактична гра «Репортаж з лісу» інтерв’ю з лісовими мешканцями «Хто так говорить»
–  Скажіть, які тварини можуть так  «говорити» :
«Готую теплу нору де-небудь у затишному непримітному місці.» (Їжак.)
«І спати не збираюся, і запасів робити не буду.» (Лисиця, заєць.)
«Буду сидіти цілу зиму вдома. Спробую якомога краще пристосуватися до морозів і снігу.» (Білка.)
«Усі свої сподівання покладаю на прудкі ноги й тепле хутро, на витривалість і хитрість.» (Вовк.)
«Збираюся усеньку зиму проспати. Тому восени наїмся досхочу, нагуляю жир.» (Ведмідь.)
Повернення до дитсадка.
Дидактична вправа «Де чий будинок» (доповнення схеми зображеннями житла диких звірів, введення слів-назв: нора, барліг, лігво, дупло)
Рефлексія. Підсумок.
    Чи сподобалась вам наша подорож?
    Де ми побували? Що нового дізнались?
    Що означають позначки на логічній схемі?







Публікація в журналі БВДС  http://natalikonovalova.blogspot.com/2018/02/publikaci-osiny-u-lisi.html







Немає коментарів:

Дописати коментар