КОНСПЕКТ КОМПЛЕКСНОГО ЗАНЯТТЯ
«ОСІНЬ У ЛІСІ»
З ПРІОРИТЕТОМ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗПР
З ПРІОРИТЕТОМ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗПР
Підготувала вихователь
Коновалова Наталія Валеріївна
Коновалова Наталія Валеріївна
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ: розширювати загальне уявлення дітей
про диких тварин на основі таких ознак: самостійно здобувають їжу,
захищаються, будують житло. Ознайомити з життям диких тварин рідного
краю восени за допомогою оповідання пізнавального змісту. Навчати
розуміти відмінності між тваринами: хижими і травоїдними. Пояснити, що в
природі немає корисних і шкідливих тварин, що місце знаходження диких
тварин залежить від наявності корму і схованки від небезпеки. Поповнити
словник дітей словами назвами житла диких звірів та узагальнюючими
словами. Підтримувати і розвивати у дітей стійкий інтерес до світу диких
тварин; вміння порівнювати їх, виділяючи основні ознаки;
мовно-мислительну діяльність, різні види сприймання. Виховувати
усвідомлення необхідності додержуватися правил бережного поводження з
тваринами.
ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: спостереження за змінами в природі восени, за поведінкою птахів і комах, розгляд ілюстрацій до теми заняття.
ОБЛАДНАННЯ: логічна схема «Дикі звірі» на кожну дитину з відповідними зображеннями ,загадки про диких тварин, оповідання К.Малицької «Осінь у лісі», ілюстрації з зображенням лісу восени, предметні картинки з зображенням диких тварин, їх «будинків», предметні ілюстрації до гри «Кому що дамо», ілюстрації з осіннім та зимовим пейзажами та фігурки зайчиків і білочок для проведення досліду, ілюстрації з зображенням підготовки людей до зими, мікрофон.
ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: спостереження за змінами в природі восени, за поведінкою птахів і комах, розгляд ілюстрацій до теми заняття.
ОБЛАДНАННЯ: логічна схема «Дикі звірі» на кожну дитину з відповідними зображеннями ,загадки про диких тварин, оповідання К.Малицької «Осінь у лісі», ілюстрації з зображенням лісу восени, предметні картинки з зображенням диких тварин, їх «будинків», предметні ілюстрації до гри «Кому що дамо», ілюстрації з осіннім та зимовим пейзажами та фігурки зайчиків і білочок для проведення досліду, ілюстрації з зображенням підготовки людей до зими, мікрофон.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Проведення психогімнастики: ( за віршем О. Ковальчука «Вранішнє сонечко»)
Зазирнуло сонечко,
(діти нахиляють голову, посміхаючись.)
Мило посміхнулося,
(нахиляють голову праворуч – ліворуч.)
Щічки доторкнулося.
Промінцем погладило.
(гладять свої щічки.)
«Не сумуй», – порадило,
( малюки гладять руки дітей, що стоять поруч.)
День, що розпочався,
Щоб у тебе вдався.
(плескають у долоні)
Створення мотивації: пропоную здійснити цікаву подорож, а куди саме діти дізнаються, створивши схему-перепустку за відгадками до наступних загадок:
Я вухатий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуха,
Я усіх-усіх боюся. (зайчик)
По гілках вона стрибає.
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто, оченята
Хто це? Спробуй відгадати (білка)
Вона руденька, ще й хитренька
Не велика й не маленька.
Вона – вовчику сестричка,
А зовуть її ... (лисичка)
Ходить хмуро між дубами.
Хижо клацає зубами
Весь, як є – жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся ось, примовк,
Грізний звір цей, звісно... (вовк)
В мене шубка з колючок,
В мене сіра спинка.
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі – намистинки. (їжак)
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуха,
Я усіх-усіх боюся. (зайчик)
По гілках вона стрибає.
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто, оченята
Хто це? Спробуй відгадати (білка)
Вона руденька, ще й хитренька
Не велика й не маленька.
Вона – вовчику сестричка,
А зовуть її ... (лисичка)
Ходить хмуро між дубами.
Хижо клацає зубами
Весь, як є – жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся ось, примовк,
Грізний звір цей, звісно... (вовк)
В мене шубка з колючок,
В мене сіра спинка.
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі – намистинки. (їжак)
Після відгадування загадки діти виставляють ілюстрації звірів навколо кола зі стрілками за логічною схемою «Дикі звірі»
– Про кого загадки? Які ці тварини? Чому їх називають дикими?
Виділення першої ознаки диких тварин – місця мешкання:
– Де живуть дикі тварини? ( розташування ілюстрації з зображенням лісу в центральному колі схеми). Діти обирають «ліс» серед двох запропонованих зображень: «ліс» та «будинок».
– Яких диких звірів ви ще знаєте? (доповнення схеми зображенням звірів)
Обговорення особливостей зовнішнього вигляду та пристосувань до умов життя у диких тварин: дидактична вправа «Портрет тварини»
– Про кого загадки? Які ці тварини? Чому їх називають дикими?
Виділення першої ознаки диких тварин – місця мешкання:
– Де живуть дикі тварини? ( розташування ілюстрації з зображенням лісу в центральному колі схеми). Діти обирають «ліс» серед двох запропонованих зображень: «ліс» та «будинок».
– Яких диких звірів ви ще знаєте? (доповнення схеми зображенням звірів)
Обговорення особливостей зовнішнього вигляду та пристосувань до умов життя у диких тварин: дидактична вправа «Портрет тварини»
( з використанням предметних ілюстрацій та запитань)
– Які особливості зовнішнього вигляду має? Як ці особливості допомогли пристосуватися до умов середовища? Як здобуває їжу?
Ознайомлення дітей з поділом тварин за способом живлення:
Дидактична вправа «Кому що дамо» (предметні ілюстрації ).
Розповідь вихователя про поділ диких звірів на три групи за способом живлення: травоїдні, хижі, всеїдні. «Одні тварини їдять листя і траву. Вони так і називаються – травоїдні. Зайці дуже полюбляють обгризати кору дерев і кущів. Просто життя собі іншого не уявляють. Білки й миші теж гризуть усе, що можуть згризти – гриби, шишки, корінці різні. А от вовк, лисиця – хижаки. Вони не пасуться на траві й не гризуть кору. Вони полюють на інших тварин. Ведмідь теж хижак. Але полює він не так часто. Та якщо натрапить на малинові хащі – їсть ягоди. А як знайде гніздо диких бджіл – із превеликим задоволенням буде їсти мед. Може шукати гриби, викопувати корінці рослин. Тому він всеїдний.»
Вихователь пропонує умовні позначки: «м'ясо з кісточкою» та «травичку». Діти розташовують їх на стрілочках схеми, позначаючи спосіб живлення кожної тварини.
Показ ілюстрації із зображенням осіннього лісу:
– Чи змінюється життя лісових мешканців восени? Як? Чи готуються вони до зими? ( прикріплення ілюстрації «Осінь» до стрілки вверху схеми) Діти обирають «осінь» серед інших зображень пір року.
Потрапляють до осіннього лісу.
Читання уривку з оповідання К.Малицької «Осінь у лісі»(у супроводі ілюстрацій)
Найбільше готуються до зими лісові звірята. Ведмідь, цей найбільший володар наших борів, вишукує місце в глибокому яру, захищеному від холодного північного вітру, закритого від снігу густим галуззям дерев. Назносить він там зів’ялого листя, щоб не було вогко і твердо. Тут засне він на зиму й не розбудиться аж до весни, тепла шерсть захищає його від морозу, а виживе, власне, за рахунок придбаного восени жиру. Тепер-то йому важко ходити, але навесні стане худий і легкий.
Вовкам восени теж добре ведеться. Молодої звірини багато, є на що полювати. Про зиму вони не дбають, спати, як ведмідь, не думають. Коли прийде біда, голод, збереться їх громада й піде грабувати людське добро, але взимку прийдеться їм не раз добре голодом поморитися.
А найкращий лісовий розбійник, рудий лис, вже заздалегідь забезпечується на зиму. Мудрий він і запопадливий, а любить вигоду, тому гребе собі нору в землі глибоко, де мороз йому не надокучить, вітер не досягне. Нора простора й безпечна, бо входів до неї багато, душно там.
Козулі та олені не журяться про зиму. Ані збирати сіно, ані громадити листя вони не можуть, але знають добре, що під снігом залишиться мох й що його буде можна вигребти ратицями. І часто залишають люди в лісі або під лісом копиці сіна, тож буде чим взимку поживитися без труднощів.
Іншої думки запопадлива білочка. Цілу осінь працює вона пильно та раз-по-раз зносить смачні горішки до своєї комори. А на зиму ще шишки на деревах залишаться. І вони теж білочці пригодяться, якщо горішків не вистачить.
Їжак риє собі між корінням дерев глибоку нору, захищену від вітру й снігу і добре вкриту від лісових розбійників. Там мохом і листям стелить він собі восени м’якеньке лігво й засинає смачно на цілу зиму.
До лісових мешканців належить і дикий кабан. Не дбає він про те, щоб на зиму придбати наживу, а восени, коли внадиться на поле, засаджене картоплею, наробить людям великої шкоди. В лісі живиться жолудями, корінцями, а взимку не раз добре відчуває голод. І про лігво він не дуже дбає, бо густа щетина і груба шкіра оберігає його від морозу.
– Які особливості зовнішнього вигляду має? Як ці особливості допомогли пристосуватися до умов середовища? Як здобуває їжу?
Ознайомлення дітей з поділом тварин за способом живлення:
Дидактична вправа «Кому що дамо» (предметні ілюстрації ).
Розповідь вихователя про поділ диких звірів на три групи за способом живлення: травоїдні, хижі, всеїдні. «Одні тварини їдять листя і траву. Вони так і називаються – травоїдні. Зайці дуже полюбляють обгризати кору дерев і кущів. Просто життя собі іншого не уявляють. Білки й миші теж гризуть усе, що можуть згризти – гриби, шишки, корінці різні. А от вовк, лисиця – хижаки. Вони не пасуться на траві й не гризуть кору. Вони полюють на інших тварин. Ведмідь теж хижак. Але полює він не так часто. Та якщо натрапить на малинові хащі – їсть ягоди. А як знайде гніздо диких бджіл – із превеликим задоволенням буде їсти мед. Може шукати гриби, викопувати корінці рослин. Тому він всеїдний.»
Вихователь пропонує умовні позначки: «м'ясо з кісточкою» та «травичку». Діти розташовують їх на стрілочках схеми, позначаючи спосіб живлення кожної тварини.
Показ ілюстрації із зображенням осіннього лісу:
– Чи змінюється життя лісових мешканців восени? Як? Чи готуються вони до зими? ( прикріплення ілюстрації «Осінь» до стрілки вверху схеми) Діти обирають «осінь» серед інших зображень пір року.
Потрапляють до осіннього лісу.
Читання уривку з оповідання К.Малицької «Осінь у лісі»(у супроводі ілюстрацій)
Найбільше готуються до зими лісові звірята. Ведмідь, цей найбільший володар наших борів, вишукує місце в глибокому яру, захищеному від холодного північного вітру, закритого від снігу густим галуззям дерев. Назносить він там зів’ялого листя, щоб не було вогко і твердо. Тут засне він на зиму й не розбудиться аж до весни, тепла шерсть захищає його від морозу, а виживе, власне, за рахунок придбаного восени жиру. Тепер-то йому важко ходити, але навесні стане худий і легкий.
Вовкам восени теж добре ведеться. Молодої звірини багато, є на що полювати. Про зиму вони не дбають, спати, як ведмідь, не думають. Коли прийде біда, голод, збереться їх громада й піде грабувати людське добро, але взимку прийдеться їм не раз добре голодом поморитися.
А найкращий лісовий розбійник, рудий лис, вже заздалегідь забезпечується на зиму. Мудрий він і запопадливий, а любить вигоду, тому гребе собі нору в землі глибоко, де мороз йому не надокучить, вітер не досягне. Нора простора й безпечна, бо входів до неї багато, душно там.
Козулі та олені не журяться про зиму. Ані збирати сіно, ані громадити листя вони не можуть, але знають добре, що під снігом залишиться мох й що його буде можна вигребти ратицями. І часто залишають люди в лісі або під лісом копиці сіна, тож буде чим взимку поживитися без труднощів.
Іншої думки запопадлива білочка. Цілу осінь працює вона пильно та раз-по-раз зносить смачні горішки до своєї комори. А на зиму ще шишки на деревах залишаться. І вони теж білочці пригодяться, якщо горішків не вистачить.
Їжак риє собі між корінням дерев глибоку нору, захищену від вітру й снігу і добре вкриту від лісових розбійників. Там мохом і листям стелить він собі восени м’якеньке лігво й засинає смачно на цілу зиму.
До лісових мешканців належить і дикий кабан. Не дбає він про те, щоб на зиму придбати наживу, а восени, коли внадиться на поле, засаджене картоплею, наробить людям великої шкоди. В лісі живиться жолудями, корінцями, а взимку не раз добре відчуває голод. І про лігво він не дуже дбає, бо густа щетина і груба шкіра оберігає його від морозу.
Фізхвилинка
Лапки вгору, вгору вушка – підняти руки до голови,
Скачуть зайці по доріжках зробити вушка.
Раз, два, три, чотири, п’ять стрибки на обох ногах
Люблять зайчики стрибать.
На городі рвем морквину нахиляються, імітуючи
Кладемо її в корзину. виривання моркви
Раз-два, раз-два
Дуже дружна в нас сім’я. взятися за руки
Скачуть зайці по доріжках зробити вушка.
Раз, два, три, чотири, п’ять стрибки на обох ногах
Люблять зайчики стрибать.
На городі рвем морквину нахиляються, імітуючи
Кладемо її в корзину. виривання моркви
Раз-два, раз-два
Дуже дружна в нас сім’я. взятися за руки
Дидактична гра «Люди і тварини: як готуються до зими?»
– Порівняйте як готуються до зими люди та тварини.
Показ ілюстрації із зображенням підготовки людей до зими, а діти пригадують, які тварини виконують подібні дії (заклеювання вікон (утеплення житла); консервування фруктів та овочів (заготівля запасів), вдягання більш теплого одягу ( заміна хутра)).
– Хто із звірів готує на зиму собі будиночки?
– Хто запасається на зиму?
– А як готуються до зими зайці?
– Хто взимку спить?
Проведення досліду: «Яким зайцю та білці легше сховатись у зимовому лісі» ( роблять висновок: заміна хутра – засіб маскування: допомагає рятуватись від ворогів).
Дидактична гра «Репортаж з лісу» інтерв’ю з лісовими мешканцями «Хто так говорить»
– Скажіть, які тварини можуть так «говорити» :
«Готую теплу нору де-небудь у затишному непримітному місці.» (Їжак.)
«І спати не збираюся, і запасів робити не буду.» (Лисиця, заєць.)
«Буду сидіти цілу зиму вдома. Спробую якомога краще пристосуватися до морозів і снігу.» (Білка.)
«Усі свої сподівання покладаю на прудкі ноги й тепле хутро, на витривалість і хитрість.» (Вовк.)
«Збираюся усеньку зиму проспати. Тому восени наїмся досхочу, нагуляю жир.» (Ведмідь.)
Повернення до дитсадка.
Дидактична вправа «Де чий будинок» (доповнення схеми зображеннями житла диких звірів, введення слів-назв: нора, барліг, лігво, дупло)Показ ілюстрації із зображенням підготовки людей до зими, а діти пригадують, які тварини виконують подібні дії (заклеювання вікон (утеплення житла); консервування фруктів та овочів (заготівля запасів), вдягання більш теплого одягу ( заміна хутра)).
– Хто із звірів готує на зиму собі будиночки?
– Хто запасається на зиму?
– А як готуються до зими зайці?
– Хто взимку спить?
Проведення досліду: «Яким зайцю та білці легше сховатись у зимовому лісі» ( роблять висновок: заміна хутра – засіб маскування: допомагає рятуватись від ворогів).
Дидактична гра «Репортаж з лісу» інтерв’ю з лісовими мешканцями «Хто так говорить»
– Скажіть, які тварини можуть так «говорити» :
«Готую теплу нору де-небудь у затишному непримітному місці.» (Їжак.)
«І спати не збираюся, і запасів робити не буду.» (Лисиця, заєць.)
«Буду сидіти цілу зиму вдома. Спробую якомога краще пристосуватися до морозів і снігу.» (Білка.)
«Усі свої сподівання покладаю на прудкі ноги й тепле хутро, на витривалість і хитрість.» (Вовк.)
«Збираюся усеньку зиму проспати. Тому восени наїмся досхочу, нагуляю жир.» (Ведмідь.)
Повернення до дитсадка.
Рефлексія. Підсумок.
Чи сподобалась вам наша подорож?
Де ми побували? Що нового дізнались?
Що означають позначки на логічній схемі?
Немає коментарів:
Дописати коментар